Справжній детектив. Вчені з’ясували подробиці загибелі динозаврів на Землі

Гірше не вигадаєш

Згідно з результатами дослідження, які нещодавно опублікували представники Імперського коледжу Лондона в журналі Nature, вчені змоделювали різні варіанти траєкторій і кутів падіння астероїда на півострів Юкатан, що відокремлює Мексиканську затоку від Карибського моря.

Автори роботи дійшли висновку, що астероїд падав на півострів із північного сходу, під кутом від 45 до 60 градусів. Керівник дослідження геофізик Гарет Коллінз заявив, що це був «найгірший сценарій» для всього живого на планеті тоді.

«Те, що відбулося — це найгірший сценарій для динозаврів. Удар астероїда призвів до того, що в атмосферу потрапила неймовірну кількість газів, які змінили клімат. Це викликало ланцюг подій, які призвели до зникнення динозаврів. Ймовірно, це ускладнювалося тим фактом, що він вдарив під одним із найбільш смертоносних можливих кутів падіння», — заявив Коллінз.

За його словами, комп’ютерні симуляції, які розробила команда вчених з Імперського коледжу Лондона, доводять, що астероїд впав на Землю під дуже крутим кутом, — до 60 градусів над горизонтом, — викидаючи у верхні шари атмосфери велику кількість речовини.

У своїх симуляціях вчені взяли за основу астероїд, діаметром 17 км, щільністю 2630 кг/м3 і швидкістю падіння 12 км/с.

У роботі зазначено, що удар такої сили призвів до потрапляння у атмосферу мільярдів тонн сірки, яка згодом блокувала сонячне тепло і привела до ядерної зими.

Це могло стати причиною вимирання не тільки динозаврів, але й 75% всього живого на планеті.

У чотирьох сценаріях комп’ютерних симуляцій вчені розглядали варіанти, згідно з якими астероїд міг падати під кутом 30, 45, 60 і 90 градусів відносно горизонту.

Аналізуючи стан кратера Чиксулуб, який знаходиться на глибині близько одного кілометра під осадовими породами, геофізики дійшли висновку, що найімовірніший кут падіння астероїда — від 45 до 60 градусів.

Крім сірки, яка заблокувала сонячні промені і знищила харчову систему у всьому світі, після удару астероїда в атмосферу також потрапила величезна кількість вуглекислого газу і водяної пари, що виділяються з розплавленої породи. Все це сприяло сильному парниковому ефекту на Землі тоді.

«Збільшення викидів вуглекислого газу в результаті удару може допомогти пояснити потепління, виявлене в декількох температурних реконструкціях. Важливим наступним кроком є вивчення того, як ударна дія порушила земну систему і призвела до вимирання», — пояснює палеокліматології з Університету Коннектикуту Клей Табор.

Не виключено, що важливу роль у вимирання динозаврів відіграв вулканічний пил і сажа від пожеж, спричинених падінням астероїда, які також блокували сонячне світло.

Кілька років тому вчені з Японії опублікували результати дослідження, згідно з якими півострів Юкатан — це одне з декількох найгірших місць для падіння астероїда на всій Землі. Справа в тому, що саме на цій території була величезна кількість хімічних сполук, які й призвели до викидів у атмосферу сірки і вуглекислого газу.

У дослідженні японських геофізиків зазначено, що падіння астероїда на півострів Юкатан призвело до вивільнення близько 300 гігатонн сірки і 420 гігатонн вуглецю. Така кількість речовини в атмосфері могла знизити середню температуру повітря на Землі приблизно на 8−11 градусів Цельсія.

Повернемо динозаврів

Мабуть, найпопулярнішими художніми фільмами про динозаврів є серія голлівудської фантастики Стівена Спілберга — Парк Юрського періоду.

Кілька років тому фахівці з NASA включили Парк Юрського періоду до списку фільмів, у яких максимально достовірно показані наукові теорії.

А рівно рік тому американський палеонтолог Джек Горнер, який був науковим консультантом Парку Юрського періоду, заявив про роботу над зворотною генною модифікацією динозаврів.

Як і в популярному фантастичному фільмі, Горнер припустив, що за допомогою виявлених рештків динозаврів можна відновити ДНК цих тварин і буквально воскресити їх за допомогою генної інженерії у реальному житті.

Як уже писав НВ, вчений заявив про співпрацю з командою фахівців із Гарвардського і Єльського університетів. Експерти шукали максимально схожих на динозаврів тварин, які існують зараз нібито для того, щоб відновити їхній генетичний код і відродити прадавніх нащадків птахів і рептилій.

«Звісно, птахи є динозаврами. Нам потрібно тільки підправити їх таким чином, щоб вони стали більше схожими на динозаврів», — казав Джек Горнер.

За його словами, вчені почали експерименти зі звичайними курми, яких вважають прямими спадкоємцями динозаврів, які домінували на Землі мільйони років тому.

Горнер заявляв, що генетики зможуть відновити справжніх динозаврів вже за 5−7 років завдяки залишкам їхніх ДНК у покладах копалин. Але генетичний матеріал виявився дуже зруйнованим, і вченим довелося шукати інші способи пожвавлення динозаврів.

Консультант Парку Юрського періоду разом із іншими вченими припустив, що можна змінити ДНК сучасних птахів і зробити їхній генетичний код аналогічним до того, який був у динозаврів.

«У динозаврів були довгі хвости, руки і п’ясті. В результаті еволюції вони втратили свої кінцівки, руки і п’ясті перетворилися на крила. Крім того, форма голови зазнала змін від велоцираптора до сучасного птахоподібного дзьоба», — пояснював Горнер.

Палеонтолог також посилався на дослідження експертів із Гарварду і Єля, заявляючи, що вони вже змогли перетворити дзьоб птаха на подобу голови динозавра.