Розкопки та дослідження показали, що рибальське місто площею 12 акрів, приблизно в 50 км на північний схід від Дубая, ймовірно мало тисячі жителів і було активним цілий рік між кінцем шостого століття і серединою восьмого століття, до того, як іслам прийшов у цей район, повідомляє AP.
Хоча подібні поселення згадуються в стародавній літературі, це перший раз, коли археологічні дані підтверджують їх існування.
В історичній літературі описуються давніші поселення, що спеціалізуються на видобутку перлів, але досі жодне з них виявити не вдалося. Це найстаріший приклад такого особливого перлинного міста. Це духовний предок таких міст як Дубай", — зазначив Тімоті Пауер, ад’юнкт-професор археології в Університеті Об'єднаних Арабських Еміратів
Археологи також виявили низку будинків, побудованих поруч із поселенням для лову перлів, а також велику відкриту територію, заповнену устричними відходами, викопаними перлинами, 1300-річну ванну та ваги для дайвінгу. Будинки були побудовані з місцевих пляжних скель, дахи зі стовбурів пальм, з плануванням, яке передбачає різні соціально-економічні групи.
У маленьких і тісних житлових приміщеннях могли проживати бідніші дайвери порівняно з багатшими будинками з просторими внутрішніми двориками для торговців перлами.
Археологи також знайшли неподалік сміттєзвалище, наповнене уламками викинутих устричних раковин. Люди, які йдуть через острів, також можуть відчути, як ті останки хрумтять у них під ногами.
На кожні 10 000 устричних раковин можна знайти лише одну перлину. Тобто ви повинні знайти та викинути тисячі й тисячі устричних раковин, щоб знайти одну, тому промислові відходи виробництва перлів колосальні.